Нещодавно товаришка запитала, якщо її чоловік – фотограф, і вона вирішить змінити професію і допомагати йому, то ким вона стане, теж фотографом? Ні! Моя подруга буде ФОТОГРАФЕСОЮ. Звучить незвично, але кожен чув про гендерну рівність. Розбираємося: статева рівність – це рівний правовий статус чоловіків та жінок; і ті, і ті мають право брати рівну участь в усіх сферах життєдіяльності. Маю зазначити, що тепер є більше гендерної рівності в українській мові. Всі вже звикли, що хлопець-студент, а дівчина – студентка; зранку вас може розбудити не птах, а пташка; уроки викладає вчителька, а не вчитель; навіть у комп’терних іграх часто зустрічаються геймерки! І це все – ФЕМІНІТИВИ! Фемінітив – слова на означення осіб жіночої статті. Нині ми намагаємося вживати їх все частіше і частіше. Звернемо увагу на найнезвичніші з них: фотографеса, критикеса, клоунеса, філологиня, членкиня, мисткиня, виборчиня, речниця, депутатка тощо. Між іншим, назви неістот не утворюють фемінітивів. Ніхто не каже олівчиня, бо правильний лише один варіант – олівець.

Фемінітиви не є даниною моді, це гарна можливість продемонструвати, що українська жінка – активна діячка в сучасному суспільстві. Також це наша історія. Із XVI століття в джерелах нам зустрічаються такі фемінітиви: медведиця, молодиця. Згодом у XX столітті додаються: делегатка, інспекторка, лікарка, надихачка, професорка та інші.

Спробуйте потренуватися з маскулінітивами (назвами осіб чоловічої статі) і записати відповідні фемінітиви: доцент, лідер, фігурист, вершник, керівник, виконавець, посадовець, службовець, плавець, диякон. Всього-на-всього 10 слів, але це плюс десять нових фемінітивів до вашого словникового запасу рідної мови!

Пам’ятаймо: основним мовним законом в Україні є «Український правопис» 2019 року.